Skip to content

Правила утворення дієприслівників

Скачать правила утворення дієприслівників fb2

Творення дієприслівників. Творення дієприслівників, дієприслівники утворення й минулого часу. Розширити знання правила про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати навички визначати вид і час дієприслівників, утворювати дієприслівників доконаного й недоконаного виду.

Творення дієприслівників. При утворенні дієприслівників від дієслова з суфіксом -ва- цей суфікс додається перед кінцевим звуком утворення (перед j): давати ® дієприслівників ® та+ва +j +а ® правила. На Студопедии вы можете прочитать про: Утворення дієприслівників.

Утворення дієприслівників.

Дієприслівник - це незмінювана дієслівна форма, яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово (присудок), наприклад: Брати, пригинаючись, входять до хати (М. Стельмах). Дієприслівник завжди пов'язується з тим самим іменником, що й основне дієслово, але, виражаючи додаткову дію (або додаткову динамічну ознаку предмета), виступає в реченні обставиною часу, причини, мети або способу дії, наприклад: Хлопець, увійшовши, привітався (коли?).

Нажми, чтобы увидеть ответ на свой вопрос: Доберіть до дієслів дієприслівники або сполучення слів з дієприслівниками, які доповнили б дію. Дієприслівники мають форми теперішнього й минулого часу. На відміну від дієприкметників, дієприслівники утворюються від усіх дієслів І і II дієвідміни. Виняток становить дієслово бігти, яке не співвідноситься з 3-ю особою множини (вони біжать) і не вживається як у значенні активного дієприкметника теперішнього часу, так і в значенні дієприслівника теперішнього часу.

Творення дієприслівників, дієприслівники теперішнього й минулого часу. Правило. Приклади. У статті розповідається про те, як утворюються дієприслівники доконаного і недоконаного виду, а також про помилки, які зустрічаються при їх утворенні. Дієприслівник(рос. деепричастие) – це незмінювана дієслівна форма, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово (присудок). Дієприслівник відповідає на питання коли?

чому? за якої умови? з якою метою? Дієприслівники в діловому стилі вживаються дещо рідше, ніж дієприкметники.  Як правило, вони вживаються на початку речення і у складі дієприслівникового звороту формулюють причини, що викликали прийняття того чи іншого управлінського рішення. ДІЄПРИСЛІВНИК — незмінне, похідне від дієсл. часових форм грамат. утворення (вербоїд), якому притаманні ознаки дієслова і прислівника. Термін увели С. Смаль-Стоцький і Ф. Ґартнер у праці «Руска граматика» ().

В укр. мові найвиразнішою морфологічною дієсл. ознакою Д. є категорія виду. Творення дієприслівників. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи, -ючи, -ачи, -ячи: читаючи, люблячи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів –вши, -ши: добігши, написавши.  Дієприслівниковий зворот. Творення дієприслівників. Не з дієприслівниками. Тема 5. Прислівник. Прислівник. Тема: “Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення”.

Спрямування: українська мова 7 клас.  Дієприслівник – це форма дієслова, яка позначає дію, що супроводжує . Дієприслівник відповідає на питання . Дієприслівник поєднує ознаки . Дієприслівник має ознаки дієслова . Дієприслівник закінчення. У реченні дієприслівник виступає . IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

PDF, EPUB, rtf, txt