Skip to content

2 основні правила наголошування слів у сучасній українській мові

Скачать 2 основні правила наголошування слів у сучасній українській мові rtf

Наголошування числівників. Наголошування прикметників. Ця її якість забезпечується передусім особливостями звукового складу, наголошування слів, наявністю фонетичних варіантів багатьох мовних одиниць, що дає змогу уникнути небажаних збігів голосних і особливо приголосних звуків. Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння.

Наголос в українській мові визначається як повсюдний, оскільки він може припадати у слові на будь-який склад (перший, другий, третій тощо), наприклад: поїзд, маркетинг, феномен, консорціум, комерсант, співіснування, самовдосконалення. Основні правила наголошування українських слів.

Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний). Смисловий наголос - це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу. Загальновизнано, що українська мова належить до наймилозвучніших мов світу. Ця її якість забезпечується передусім особливостями звукового складу, наголошування слів, наявністю фонетичних варіантів багатьох мовних одиниць, що дає змогу уникнути небажаних збігів голосних і особливо приголосних звуків.

Найважливіші з цих особливостей. Наголос — це посилення голосу на одному зі складів. Коли в слові є два або більше складів, то один з них вимовляється з більшою силою й довготою, ніж інші. Наголос у словах української мови є властивістю частини слова — складу. Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Не всі слова в українській мові мають наголос. Не мають наголосу односкладові службові слова. Звук і склад, на які падає наголос, називаються наголошеними, а всі інші голосні звуки й склади в слові — ненаголошеними.

А одним з важливих її елементів є правильне наголошування слів. В українській мові наголошені голосні характеризує передусім більша тривалість і виразний тембр, а часом і більша сила.

Наголос служить засобом фонетичної організації слів: навколо наголошеного складу групуються ненаголошені. Кожне повнозначне слово має своє постійне наголошування, тобто наголос є індивідуальною (зовнішньою) ознакою слова і його форм.  У сучасній українській літературній мові існують єдині норми наголошування, які склалися насамперед на базі середньо наддніпрянських говорів, але значний вплив на процес нормування наголосу мали й південно-західні говори.

Дотримання і зміцнення норм наголошування є обов’язковим для всіх мовців. Глава: Наголошування слів в українській мові. ВУЗ: УГХТУ.  •Мовний світ сучасної української літератури. •Словники як джерело інформації.  У словах іншомовного походження наголос ставиться так, як у мові-оригіналі (у французькій на останній склад – пюрé, бюрó, парі, антрáкт, авеню, амплуá, бланкфікс (біла фарба для паперу), візаві, ампір, алюр, Парúж, Гюгó, Дюмá; в англійській – на перший: Крóмвель, Бáйрон, Лóндон; у польській, латинській, італійській – на передостанній: авізо, автострáда, адáптер.

Слід пам’ятати наголошування таких часто вживаних іншомовних слів як азбéст, алкогóль, Гéнуя, індýстрія, квартáл, пріфíкс (тверда ціна), Родóс, цéнтнер, фенóмен (аналогічний наголос у цих словах і в російській мові). Не всі слова в українській мові мають наголос.

Не мають наголосу односкладові службові слова. Наголос в українській мові вільний, бо він не закріплений за якимось постійним місцем у словах.  Основні принципи наголошування 1. Іменники: віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчАння, завдАння, запитАння, читАння, визнАння, видАння, пізнАння, послАння (АЛЕ: нЕхтування віднЕхтувати, бІгання від бІгати (тут по-іншому не скажеш).

у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення — вказівка — вказівкИ, учителька — учителькИ (АЛЕ: рОдичка —рОдички, сусІдка — сусІдки (тут по-іншому не скажеш). Основні закономірності в наголошуванні слів української мови. Система наголошування в українській мові досить складна. Тому у випадках сумніву слід звертатися до словників.

Разом із тим спостерігаються і деякі закономірності в наголошуванні слів.  Для фіксації реального звукового складу слів використовують спеціальну систему знаків, основний принцип якої полягає в тому, що кожному звукові відповідає тільки за ним закріплений графічний знак.

Для транскрипції в українському мовознавстві звичайно використовуються літери українського алфавіту та додаткові (діакритичні) знаки. Ця система літер разом з додатковими знаками називається фонетичним алфавітом. Вправи, щоб легко і швидко вивчити наголоси у словаз до ЗНО згідно з офіційною програмою , років. Принципи наголошування, проблемні випадки. Вправи, щоб вивчити правильні наголоси. В українській літературній мові наголошення більшості слів регулюється певними правилами.

У словниковому складі СУЛМ існує чимало слів, які вживаються з подвійним (дублетним) наголосом. До них належать  Для складних іменників характерне наголошування, як правило, сполучного голосного: руко'пис, літо'пис, життє'пис, але лісосте'п, пішохі'д. В іменниках іншомовного походження наголос переважно сталий. У словах на –метр наголошується останній склад: кіломе'тр, міліме'тр, алебаро'метр, термо'метр, спідо'метр.  Норми наголошення у сучасній українській літературній мові є стійкими, загальнообов’язковими.

Проте в деяких випадках мовцям складно визначити, на який склад у слові падає наголос.

EPUB, djvu, rtf, EPUB